Котрогось року наприкінці XVIII століття якийсь турецький поромник на Дрині, що саме варив у конячій сечі курячі яйця, щоб довше зберігалися, з подивом сумлінно перерахував та повідомив своїй владі, що у Сербію перейшло 800 сербських каменярів і мулярів з Осата, й усі 800 - на ймення Йован. Потім вони в якомусь будівничому шалі гунули, наче повінь, на бойовище, де тільки-но відгриміла війна між Австрією та Туреччиною. У небувалому злеті злилися з ними в Подунав'ї, передчуваючи великі справи, також муляри з Карловців, Земуна, Сремської Митровиці, Нового Саду, Осієна, Танчева, Руми, з білого світу та з чорної рівнини. Капитанская дочка - Пушкин Александр
Повесть Александра Сергеевича Пушкина, посвящённая событиям Крестьянской войны 1773—1775 годов под предводительством Емельяна Пугачёва. Впервые была опубликована в 1836 году в журнале «Современник» без подписи автора. Глава о крестьянском бунте в деревне Гринёва осталась неопубликованной, что объяснялось цензурными соображениями
АвторПушкин Александр ЖанрРусская классическая проза
Средняя оценка: 4 Проголосовало: 14
| Прочитало: 416 | Хотят прочитать: 44 | Читают: 4 |